На підставі аналізу системи етико-естетичних поглядів У. С. Моема, сформульованій як у його теоретико-літературознавчих працях так і в ідейному контексті художніх творів, зроблено висновок про еволюцію творчої позиції письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення ірраціоналізмом і натуралізмом. Зроблено висновок про художню адаптацію У. С. Моемом для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що, таким чином, є раннім зразком масової літератури, характерним для подальшого мистецтва ХХ ст.

На підставі вивчення теоретико-літературознавчих праць та ідейного контексту художніх творів проаналізовано систему етико-естетичних поглядів У.С.Моема. Зроблено висновок про еволюцію світогляду письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури". Встановлено, що основними етико-еститичними вимогами до масового читача У.С.Моема були принципи розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. Показано, що як представник загальнолітературної для Великобританії тенденції подолання вікторіанської спадщини У.С.Моем ставив перед собою художні вимоги ідентичні завданням модерністського мистецтва. У творчості У.С.Моема виявлено художню адаптацію для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що є раннім зразком художнього синтезу, характерного для подальшого розвитку мистецтва XX ст. Показано, що співвіднесення творчості У.С.Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: використання стереотипів, моралізаторство, адресація узагальнень, а також уявлення про ідеальний текст, який повністю задовольняє запити та вимоги розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Виявлено, що центральними для етико-естетичної системи У.С.Моема є питання сенсу життя, критерії моральності, пошук естетичного ідеалу, місце літератури у суспільстві та вплив творчої особистості митця на вибір теми.

Розглянуто особливості туристичної лексики російської мови, різних прийомів семантизації цієї лексики, зокрема таких, як використання наочності, антонімів і синонімів, вказівка на родове слово, прийом опису тощо в курсі російської мови як іноземної, а також закріплення та актуалізацію туристичної лексики.

Розглянуто питання навчання арготичної лексики російської мови співробітників туристичного бізнесу. Надано певні теоретичні відомості про арго, а також практичний матеріал, що містить найуживаніші туристами слова і словосполуки. Звернення до проблеми арго зумовлене сучасними мовними процесами, зокрема активізацією розмовного мовлення, розширенням сфер його функціонування.

Розглянуто етапи, структуру, зміст і специфіку роботи з мовленням актора-аніматора. Подано практичні рекомендації щодо підвищення якості професійного мовлення студентів-іноземців.

Розглянуто науково-популярні тексти, що використовуються під час навчання фахової мовленнєвої діяльності іноземних студентів-філологів. Розглянуті особливості науково-популярних текстів переконали у необхідності включення їх у систему навчання спілкування в навчально-професійній сфері. Представлено відібрані науково-популярні тексти з мовознавства.

Розглянуто особливості предметної олімпіади як засіб стимулювання навчальної активності студентів-іноземців. Визначено проблеми мовної та культурної адаптації іноземних студентів на підготовчому факультеті. Висвітлено роль культури наукової мови у формуванні професійної компетенції. Викладено аспекти комунікативної компетенції студентів у вивченні української мови як іноземної. Досліджено принципи створення навчального посібника з іноземної мови для студентів економічних спеціальностей. Обгрунтовано лінгвістичні засади формування англомовної Розглянуто шляхи формування крос-культурної компетенції іноземних студентів на матеріалі історії українсько-російських літературних зв'язків.

Проведено комп'ютерний моніторинг контролю якості освіти та оцінювання знань студентів. Висвітлено проблеми адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ. Визначено методику критичного мислення як складову освітніх інновацій у вищій школі. Запропоновано студентські соціальні проекти в екологічній освіті. Обгрунтовано доцільність впровадження інноваційних освітніх технологій на фізичному факультеті Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Визначено роль тексту в професійно-зорієнтованому навчанні іноземних студентів.

Теоретично обгрунтовано значущість застосування фреймового підходу на заняттях із мовознавства у групах іноземних студентів-філологів. Проаналізовано досвід використання фреймів під час навчання наукового мовлення. Створено й застосовано понад 20 фреймів до основних понять лінгвістики. Обгрунтовано необхідність подальшої розробки фреймів і включення їх до курсу "Вступ до мовознавства" для іноземних студентів початківців.

Проаналізовано аналітичні терміни у курсі "Вступ до мовознавства" для іноземних студентів-філологів початкового етапу навчання. Описано продуктивні структурні моделі термінологічних словосполучень. У результаті дослідження було встановлено, що цінність кожного з компонентів у формуванні семантичного значення багатокомпонентних термінів є різною. Більша семантична цінність властива опорним компонентам аналітичних термінів, значно меншу цінність мають залежні компоненти термінів. Зроблено висновок, що аналітичні терміни мають більш високу семантичну ємність, пов'язану зі збільшенням їх довжини, що спричиняє ослаблення міжкомпонентної семантичної валентності. Використання аналітичних термінів у мовленні може свідчити на користь різноманіття реалізаційних форм. Надано рекомендації з методики викладання проаналізованих одиниць. Обгрунтовано необхідність створення окремих словників синтетичних і аналітичних лінгвістичних термінів до курсу "Вступ до мовознавства".

Розглянуто комунікативні тренінги як засіб формування готовності мовної особистості до мовленнєвої взаємодії. Завдяки цьому засобу формується готовність інофона до спілкування в українському культурному середовищі. Описано етапи організації навчання спілкування. Сформульовано висновок про те, що тренінг є ефективним для розвитку готовності до комунікації, сприяє поглибленню й застосуванню знань студентів про національно-культурні особливості нерідної країни. Зазначений засіб розвиває навички позитивного соціального контакту, навчає досягати емоційного комфорту.